Справжня історія Донбасу

Російська пропаганда змальовує Донбас як регіон з російськомовним населенням, якому чуже все українське. Проте це не так. Донбас – українська земля.

Перші поселення на Донбасі заснували козаки у 17 столітті. А сучасний Маріуполь входив до складу Запорозької Січі. На розвинений індустріальний район його перетворили європейці у середині XVIII століття.

Місто Донецьк заснував британець Джон Юз і його називали Юзівкою до 1924 року. А Луганськ заснував шотландець Карл Гайскойн. Більшість назв міст Донбасу були змінені на радянські під час Другої світової війни.

Українська мова не чужа жителям Донбасу. Факт того, що більшість населення Донбасу розмовляло українською, підтверджує так званий Перший Всеросійський перепис 1897-го року. Тоді українську мову назвали рідною близько 75% населення Донбасу.

Проте Донеччина стала однією з областей, що найбільше постраждали від голодомору 1932-1933 років. І ці регіони заселяли вихідцями з інших республік СРСР.

На Донбасі існувала українська інтелігенція. На Сході України народились Василь Стус, Іван Дзюба, Борис Грінченко, Олекса Тихий, Анатолій Солов’яненко. Архівні фото підтверджують, що жителі Донбасу носили вишиванки і дотримувались українських традицій.

ОУН-УПА діяла не тільки на заході України. Прихильники ОУН-УПА діяли і на Донбасі. Підпілля там було настільки потужним, що його вдалося знищити тільки спільними силами Гестапо і НКВД.

Варто підкреслити, що навіть радянська пропаганда не змогла заперечити факт діяльності українського націоналістичного руху у регіоні.

У радянському сурогаті української історії власне української історії майже не лишилося. Наскільки небезпечною є ця "каша" показала російська окупація Криму й частини Донбасу.

Висновок один: нам життєво необхідна справжня, несфальсифікована історія України, історія, яка б не роз’єднувала, а об’єднувала всю націю – Схід і Захід, Північ і Південь нашої землі.

І тут необхідно зважати не тільки про раціональний, власне науковий бік справи. Історію власного народу належить переживати й емоційно, вона повинна формувати дух кожного українця і всього народу.

Фото: карта України 1918 рік