Новини України RSS RSS

В Україні від ботулізму померли вже вісім людей
22.06.2017
За півроку в Україні на ботулізм захворіли вже 70 людей, з них 8 загинули. Проблема набула активного розголосу, коли випадок захворювання на ботулізм виявили у Києві наприкінці травня. Тоді отруїлися троє киян, один з них помер. Всі вони напередодні вживали в'ялену рибу. Отруєння в'яленим карасем констатували наприкінці минулого місяця і у мешканки Херсона. Попри заборону на продаж, 2 червня стало відомо про черговий випадок отруєння рибою у Києві. Чоловіка госпіталізували з діагнозом ботулізм. Протягом наступних 10 днів від ботулізму померли ще дві людини: житель Сум та 57-річний чоловік з Горішніх Плавнів. Невтішна ситуація й у Запоріжжі – у реанімації міста з ботулізмом лежать п’ятеро людей, з них три жінки віком 53, 40 і 30 років, яких пригощали рибою кустарного виробництва. Всього в області з початку року зафіксували 10 випадків інфікування. Пізніше стало відомо, що станом на 13 червня з початку року в країні від ботулізму померли вже вісім людей, зокрема останній летальний випадок стався в Одесі. Всього ж за півроку від цього захворювання постраждали 70 людей. Для порівняння, у 2016 році інфекцією заразилися 115 осіб, з них 12 людей померли. Районна влада застерігає мешканців Коломийщини. У селах люди часто практикують домашні консервації та коптіння, а це – потенційна небезпека. Кажуть, у нас спалахів, на щастя немає, але обережність не завадить. Далі звернення головного спеціаліста управління Держспоживслужби в Коломийському районі Олександри Квік.
0 1207
Набув чинності безвізовий режим України з ЄС. Генеральний консул республіки Угорщина в місті Берегово Ендре Саліпскі вважає, що безвіз є важливим досягненням для України та нагадує правила перетину кордону з біометричним паспортом.
0 395
У сучасній війні інформаційна зброя використовується активніше, ніж традиційне озброєння, адже приносить не менш відчутні результати малою кров’ю. Це підтверджують і кібератаки Кремля, і спроби Росії вплинути на суспільну думку під час виборів у США, Франції та інших країнах, і використання проблеми мігрантів у Європі тощо.

На початку російської військової агресії проти України всі інформаційні операції Кремля були направлені на популяризацію «русского мира» і заперечення можливості існування України як держави. Але ці спроби на практиці зазнали краху. Навпаки, українська нація консолідувалась і продовжує динамічно відмежовуватися від Москви. За останніми даними Центру Разумкова, 92% громадян вважають себе етнічними українцями, а українську мову вважають рідною 68% українців.

Кремль був вимушений змінити тактику і підходи до впливу на розум українців. Москва почала інформаційно розхитувати ситуацію зсередини України, використовуючи українських лідерів громадської думки, журналістів і політиків.

Таким чином, відбувся перехід від агресивної політики, яка повністю втратила свою ефективність серед українців, до підступної комунікації з акцентами на придушенні оптимізму і всього переможного, а також на загостренні песимізму, поширення панічних настроїв.

Cвіжий приклад – санкції проти російських соцмереж. Ворог блискавично розгорнув інформаційну кампанію буквально через декілька годин після оголошення новини. Головний комунікаційний фокус був на спробі підмінити об’єктивно зумовлені санкції необґрунтованим і незаконним блокуванням СМ і взагалі зачищенням інтернету. Для цього використовувались тези на кшталт «домайданились і побудували диктатуру», «все направлено проти звичайних українців», «Захід засудив цензуру в Україні», «ми повторюємо шлях Росії та Північної Кореї» тощо.

Тема заборони в Україні російських соціальних мереж не сходить зі сторінок проросійських ЗМІ та Інтернет порталів. Кажуть про заборону ЗМІ, але - це брехня, адже ВК і ОК - це, перш за все, інструмент російських спецслужб зі збору даних про українців. Ці дані потім використовували російські інформаційні війська, щоб формувати адресні месиджі українським військовослужбовцям у зоні АТО, а також їхнім рідним і близьким.

Кремль від перестиглого рішення української влади втратить досить таки багато: значну частину ринку, в першу чергу, рекламного, можливість збирати дані, а значить, адресно впливати. Заборона російських СМ в Україні нарешті виводить її за межі «русского мира». І це - це стратегічний крок у рятівному напрямку. Частина українців, перебуваючи фізично в Україні, ментально жила в Росії, отруєна її великодержавної шовіністичної пропагандою. Таке роздвоєння особистості згубно позначалося на громадянах України, не сприяло формуванню українського суспільства, а фрагментованих його, чого так домагається нині російський окупант на Донбасі.

Тема підривної роботи російських соцмереж - це тема, перш за все, самоідентифікації громадян України, це тема деструктивного інформаційно-психологічного впливу, чия отрута виводиться з суспільного організму дуже довго і болісно.

З російськими соціальними мережами у Кремля була надія і можливість підірвати Україну з середини, тепер така небезпека відсунута на максимально далеку відстань.

Необхідно було давно ментально відірватися від «російського маленького світу», рушити вперед свою національну культуру. Нам є що показати і чим здивувати світ, який за російською інформаційною завісою, не мав можливості сповна розглянути України з її достоїнствами і великим культурним спадком. Тим більше, що нинішня Росія страждає на імперське безкультур'я і їй, особливо, нічим похвалитися, - ні в області літератури, ні кінематографу, ні технічних досягнень.

По суті, сьогоднішня неоголошена гібридна війна Кремля проти України - це війна двох культур - європейської та євразійської, а кордон між Україною і путінською Росією - це межа цих двох культур, двох різних світів і менталітетів. Будь-які успіхи України смертельно лякають Кремль, бо він розуміє шалену силу позитивного прикладу сусідів, для дестабілізації ситуації всередині багатонаціональної старіючої недоімперії.
0 1159
3 червня, після Архиєрейської Літургії, відбувається скорботна хода вулицями Львова, яка завершиться у храмі св. Архистратига Михаїла, монастиря монахів Студійського уставу. Блаженніший Любомир Гузар був студитом. У неділю, 4 червня, кортеж з тілом Блаженнішого Любомира прибуде до Києва, до Патріаршого собору Воскресіння Христового.

Трансляція: Радіо Свобода
0 999
Віднедавна 8-9 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення і 70-ту річницю Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Нова емблема скорботного свята - червоні маки — символ пам’яті про тих, хто загинув під час Другої світової та гине на сході України у боротьбі за незалежність.

В Україні здавна кажуть: маки цвітуть там, де була пролита козацька кров. Тому червоний мак не лише Європейський, але й Український символ скорботи про героїв, загиблих у двох кровопролитних світових війнах війнах минулого століття.

Хоч символіку Україна перейняла Європейську, проте червоні квіти маку спрадавна слугували українським оберегом. Червоний мак з давніх-давен є могутнім талісманом українського роду, адже  означає красу, молодість та їхню скороминущість. За красою та могутністю наші предки ставили мак в ряд з іншими улюбленими символами-рослинами – калиною і волошками. Недаремно у прабабусиних колядках співається:

«Ой на всім небі Сонце сияє,

А в цего ґазди мак процвітає….»         

У Європі ж символ червоного маку як символу пам’яті про загиблих з’явився «за мотивами» вірша канадського лікаря, підполковника Джона Маккрея «На полях Фландрії» - про маки, що виросли на місці битви під бельгійським містом Іпр, де під час Першої світової війни було вперше використано хімічну зброю. Сама ідея використовувати червоний мак як символ спогаду та скорботи належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії, Сполучені Штати. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру», де заприсяглася завжди носити червоний мак у пам'ять за загиблими.

Нова європейсько–українська символіка зі зображенням червоної квітки українських полів – маку, була затверджена в Україні відповідно до Указу Президента, підписаного 24 березня 2015 року. До цієї дати приурочене і святкування Дня пам’яті та примирення, в минулому - Дня перемоги. От уже два роки поспіль Україна підтримує нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі під гаслом «Пам'ятаємо, перемагаємо».        

Нині червоний мак символізує не тільки спомин за жертвами Першої світової війни, а й за жертвами усіх військових та цивільних збройних конфліктів у світі. Вперше квітка маку замайоріла на українському одязі у 2014 році на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни. Червоні маки, роки 1945-2015 та гасло «Пам’ятаємо, перемагаємо» розміщені також на аверсі ювілейної медалі «70 років Перемоги над нацизмом», заснованої Президентом України 29 квітня 2015 року.

   Вже третій рік поспіль Україна разом із Європейськими країнами підтримує офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни у Європі та перемоги над нацизмом. Разом із Європою та світом, Україна розпочинає вшанування загиблих 8 травня(день підписання капітуляції нацистською Німеччиною) і продовжує урочистості традиційно 9 травня. Організація заходів 8 травня також дозволяє українцям проводити частину святкувань у єдності із іншими країнами антигітлерівської коаліції: Британією, Францією, США.

До травневих Днів перемоги та примирення українцям прийнято виготовляти стилізовані маки переважно з паперу, пластику або тканини. Розміщують саморобну чи придбану квітку маку на одязі на лівій стороні грудей, поближче до серця.          

Зазначу, що використання радянсько-імперського символу Дня Перемоги – «георгіївської стрічки» – дискредитовано у зв’язку з нинішньою агресію Росії проти України. Адже смугаста чорно-жовта стрічка у сприйнятті українців тепер виступає негативним символом, який асоціюється з небезпекою і тероризмом. Водночас «георгіївська стрічка» в Україні на державному рівні офіційно не заборонена.

Довідка. Посилаючись на сайт «Українського інституту національної памяті», червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та гасло. Минулорічним гаслом свята було «Ніколи знову».

www.0382.ua
0 688
Архів новин

Новини партнерів

Loading...